Кібербулінг (англ. Cyberbullying) — умисне цькування щодо визначеної особи у кіберпросторі, як правило, протягом тривалого періоду часу.
Існує два поняття, кібербулінг та кібермобінг, дуже схожі за змістом. Однак термін кібермобіг не розповсюджений в англомовному середовищі у порівняні з кібербулінгом.
Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.
Причини кібербулінгу
Причин у агресії безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Механізм їх взаємодії фактично ідентичний. Так само часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. Булінг сьогодні стає кібербулінгом.
Але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.
Залякування може відбуватися у будь-яку годину доби та в будь-якому місці. Найгірший сценарій, коли це трапилось у момент самотності особи. Адже може здатися, що виходу немає.

Різновиди кібербулінгу
Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.
Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.
Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать і, головне, не зрозуміло  від чого потрібно захищатись.
Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.
Увага! Свідомо та відповідально оцінюйте все, що викладаєте до мережі! Все може бути використаним проти вас!
Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).
Хепі-слепінг (happy slapping) – насильство заради розваги, актуальне здебільшого для фізичного цькування, проте в інтернеті також актуально, коли мова йде про моральне насильство. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.
Сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім'ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити  на зустріч чи вивідати в  час та місце, коли ви будете самі.

Як виявити ознаки кібербулінгу
Кібермобінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:
•    відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
•    розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
•    троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
•    демонстративне видалення особи зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
•    створення груп ненависті до конкретної особи;
•    пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
•    провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);
•    створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;
•    надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);
•    пропозиції  надсилати  особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів.
                                                                    
Пам'ятка для захисту від кібербулінгу
Застерігайтесь від передачі інформації у мережі. Є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування навчального закладу  та інше – мають бути збережені у секреті.
Вчіться критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в достовірності –  запитайте у старших.
Дотримуйтеся правил поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.
Самовдосконалюємось. Оволодійте навичками безпечного користування інтернетом, використовуйте його за призначенням.
Якщо ви потерпаєте від знущань кібербулера, обов’язково повідомте про це батьків або іншу особу, якій ви довіряєте!
Складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь. На це є декілька причин:
•    страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
•    страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
•    страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
•    страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.
В основі всіх причин мовчання лежить страх за себе чи близьких. У свою чергу це є наслідком заниженої самооцінки.
Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій.
Тож у разі виникнення такої негативної ситуації  одразу ж звертайтеся по допомогу дорослих чи осіб яким довіряєте!