Меню сайту
Ми в YouTube
Абітурієнту - 2021
Лаборант ХБА
Відеопрезентація
Ми у Фейсбуці
Корисні посилання
Міністерство освіти і науки України
Приват БАНК-24
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Наші координати
07700, Київська область, м.Яготин, вул.Київська,6. тел.0961506213;0661684696 E-mail:yagotincpto@ukr.net
Погода в Яготині

гуртожиток

Загальна характеристика гуртожитку

1.         Гуртожиток зданий в експлуатацію у 1981 р.

2.         Характеристика приміщення:

•           тип проекту (коридорне, секційне, квартирне)   __квартирне__.

•           кількість поверхів (серія проекту)  ___5 поверхів_________ . 

3.         Гуртожиток розрахований на ___240___  місць.

•           Фактично проживає  __115___   .

4.         В гуртожитку є в наявності  ___80__  кімнат.

5.         Рівень благоустрою приміщення гуртожитку (газ, водопровід, каналізація, енергозабезпечення, гаряче водопостачання).

6.         Наявність в приміщенні гуртожитку різних закладів сфери громадського обслуговування,   культури   (їдальня,   буфет,   бібліотека,   спортзал , диско зал)

7.         Приблизна відстань від гуртожитку до:

•         навчального закладу  100 м

•           їдальні            100 м.

•           продуктового магазину        250 м.

•           спортзалу (стадіону) .......     50 м..

 В Яготинському ЦПТО гуртожиток  учням надається безкоштовно.

В гуртожитку є:

- кімната для відпочинку (ви можете подивитися улюблені фільми, новини, мультики та гарно провести свій вільний час)

- бібліотека (книги різних жанрів для зацікавлених учнів)

- медпункт

- диско-зал (в гуртожитку влаштовуються дискотеки, різні розважальні програми, святкування свят, можна пограти в теніс та поспівати)

- кімната хлопців та дівчат (в усіх кімнатах був проведений ремонт, мається ліжко, шафа, стіл, душова кабіна та туалет)

- кімната для підготовки (в зручний для вас час ви можете знайти потрібну для вас інформацію та підготувати домашнє завдання)

- ванна кімната (пральна машина, душова кабіна)

- побутова кімната (наявність гладильних дошок та праски)

- кухня.

В гуртожитку тепло, затишно та цікаво.

 

РЕЖИМ РОБОТИ ГУРТОЖИТКУ

7.00 – підйом

7.00 – 7.20 – особиста гігієна

7.20 – 7.35 – прибирання кімнат

7.40 – 8.10 – сніданок

8.30 – 16.00 – заняття

16.00 – 17.00 – особистий час

17.00-  19.00 –  самопідготовка

18.30-  19.00  – вечеря (учням з соціально-незахіщених категорій)

19.00 – 19.20  –  засідання ради гуртожитку

19.20 – 20.00 – виховна година (щовівторка)

19.20 – 21.00 – виховні заходи (щосереди)

19.20 – 21.00 – дискотека (щочетверга)

21.00 – 21.30 – чергування по поверхам

21.30 – 22.00 – підготовка до сну

22.00 – відбій

Щосереди санітарний день

 

ГРАФІК ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ  З УЧНЯМИ В ГУРТОЖИТКУ №1 

ЗАСТУПНИКА ДИРЕКТОРА З НВР

Середа          з 15.00 – 17.00

П’ятниця       з 15.00 – 17.00

СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Вівторок        з 15.00 – 17.00

Середа          з 15.00 – 17.00

Четвер           з 15.00 – 17.00

П’ятниця       з 17.00 – 19.00

БІБЛІОТЕКАРЯ

Понеділок      з 15.00 – 17.00

Середа           з 15.00 – 17.00

 

Положення про учнівський гуртожиток 2020 р. (переглянути файл)

 

Святкуємо Масницю

   В Україні святкують Масниці з давніх-давен. Це свято проводів зими та зустрічі з весною, символом якого є смачні млинці та вареники. Сьогодні, звичайно, це свято набуло дещо іншого змісту, проте не стало менш цікавим, веселим і улюбленим для українців.
   У стінах нашого рідного гуртожитку  відбулося святкування Масляної. Творчий колектив учнів, вихователя та бібліотекаря  відтворили цікаві українські традиції цього свята. Дійство видалося колоритним та різнобарвним. Учні  декламували вірші, співали пісні, веснянки, заклички. Здобувачі освіти  дізналися про походження, звичаї та традиції свята. А ще стали учасниками розваг та конкурсів. Яскраві емоції, піднесення і грайливий настрій залишаться в пам’яті надовго й допоможуть пришвидшити прихід весни.

 

Вечір знайомств

Притча про дружбу
У мудреця запитали:
– Скільки видів дружби існує?
–Чотири,–відповів він.– Є друзі, як їжа: кожен день ти маєш потребу в них. Є друзі, як ліки: шукаєш їх, коли тобі погано. Є друзі, як хвороба: вони самі шукають тебе. Але є такі друзі, як повітря: їх не видно, але вони завжди з тобою ...
5 вереня в гуртожитку відбувся вечір знайомств для першокурсників «Будьмо знайомі!».На святі панувала дружня атмосфера , яка згуртувала всіх. Учні першого курсу , які у вересні влилися в колектив нашого училища , були особливо задоволені, передчуваючи яке цікаве дозвілля чекає на них , адже у них попереду роки навчання.
Зрозуміло, що для першокурсників все тільки починається. Протягом трьох років навчання ще буде багато зустрічей, знайомств, гарних подій та заходів. Але ми впевнені, що вони ніколи не пожалкують, що потрапили саме в цей навчальний заклад !
А про те, що вечір пройшов вдало, свідчать світлини заходу.

    

    

 

День освіти

Учні гуртожитку вітають всіх з профечійним святом !
Вітаємо Вас з вашим професійним святом: Днем працівників освіти. Нехай Вам завжди всміхається доля, дарує Вам міцне здоров'я та довголіття. Від імені ваших учнів бажаємо Вам здійснення найзаповітніших мрій, а також щоб у ваших родинах завжди панували тепло, радість та затишок. Пам'ятайте, що без Вас цей світ буде набагато гіршим, адже саме освітяни дають надію людству на подальший розвиток!

 

Хелловін

Хелловін – свято відьом, привидів та іншої нечисті. Традиція святкування відобразилась у костюмах та гриму студентів. Вечірку відвідали вампіри, відьми, мертві наречені та інші містичні створіння гуртожитку. Невід'ємний символ Хелловіна – гарбузова голова із свічкою всередині також була присутня на святі, що дало атмосферу містичності та загадковості.
В нашому гуртожитку з’явилися моторошні представники світу монстрів, щоб розлякати нечисту силу, та цікаво провести час. Зомбі, мумії та відьмочки із задоволенням брали участь у веселих конкурсах та розвагах.
Закінчився вечір традиційним відкупом від нечисті – солодощами.

    

    

    

    

    

    

 

День студента в гуртожитку
Ця стаття адресована здебільшого тим хто проживав або хоча б чув про гуртожиток. Доволі часто абітурієнти уявляють життя в цьому місці веселим та незалежним. Насправді, усе далеко не так, тому пропоную вашій увазі типовий день із життя студента-гуртожитківця. Отже, поїхали:
6:40 – будильник верещить, як скажений, а це означає, що пора прокидатися. Добре, але ще трохи поваляюся…
7:00 – верещить сусідка, якій не дає спати мій будильник, що теж верещить. Вимикаю його, заспокоюю сусідку. Спускаю ноги з свого ліжка, спотикаюсь та падаю донизу.
…прокидаюся. Мені все наснилося! Хитрий мозок змушує думати, що я вже збираюся. Дивлюсь на годинник: 7:20, не встигаю. Спускаюся з ліжка, але обережно – хто його знає, може, сон був віщим.
Іду до шафи. Одягаюся. Біжу ставити чайник. Потім прямую до вмивальника, приводити себе до тями. Поки йшла назад у кімнату, покрилася інеєм. Налила чаю – поки стигне, фарбуюся.
8:00 – стук у двері. Прийшла подруга, а я ще не пила чаю і фарбую губи. Страшно відчиняти, але на парах все одно зустрінемося, і буде гірше. Відчиняю. Вітаюся. Кажу, що майже готова. Пропоную присісти. Подруга розуміє, що це означає, але терпить і сідає.
8:10 – дофарбовую губи, одягаю пальто, беру сумку і паралельно п’ю чай. З подругою йдемо до сходів, і я розумію – щось не те. Дивлюсь на ноги – я в кімнатних капцях. Біжу переодягатися. Подруга зла, а я в шоці. Біжимо до корпусу. Біжимо до училища.
8:50 – можна було б уже й не йти на пару. Але ми сміливі. Ми йдемо. Залітаємо до кабінету, 150 разів вибачаємося, сідаємо.
Один урок, другий урок, лекція… Сиджу, пишу щось. Стомилася. На хвилинку сперлася на парту… і все, як у тумані. Чую, що подруга штурхає. Я заснула. Прокинулася, роблю дуже розумний вигляд.
Перерва. Пішли пити чай. Зайшли в їдальню. Черга аж до виходу. Передумали пити чай. Ну гаразд. Пробилися крізь людську стіну, придбали стаканчик паруючого напою, зайшли до зали для викладачів. Вислухали лекцію про те, що це лише їхня зала, а нам тут не місце. Посварилися. Пішли шукати місце в залі для студентів. Не знайшли. Здибали знайомих, яких бачимо від сили вдруге. Підсіли до них, попили чаю.
Семінар. Вперше читаю матеріал, бо вдома не було часу. Сиджу слухаю. Знову туман. От хитрий мозок, цього разу не вийде. Сама прокинулася, і підняла руку. Вийшла до дошки, розповідаю матеріал. Всім дуже «весело». Мені теж. Викладач аж плаче – ой ні, здалося. То йому щось в око потрапило.
15:00 – пари скінчилися. З подругою 20 хвилин побалакали біля виходу.
16:00 – нарешті в кімнаті. Стомилася. Хочу їсти, але спати більше. Всілася на ліжко поверх почитати книжку та відпочити. Прилягла. Потягнулася за книгою. Заснула.
19:00 – прокинулася. Все одно хочу спати, але їсти тепер більше. Злізла з ліжка. Підійшла до полички, забулася, що хотіла зробити. Шлунок нагадав.
Пішла на кухню готувати картоплю. Захотіла помідорчика. Поколядувала по кімнатах. Знайшла помідор, ковбасу, мінеральну воду та пекінську капусту. Обійшлася помідором.
19:30 – все готово, поїла, помріяла, попила чаю. Озирнулася – гора посуди. Поки ніхто не бачить, розплакалася. Витерла сльози рукавом. Взяла мочалку й пішла мити посуд. Поки була на кухні, дізналася останні новини крила, поверху й цілого гуртожитку. Вислухала історії про нерозділене кохання, вивчила місцевий лексикон.
Пішла в кімнату. Сіла. Зависла. Прийшла подруга. Поговорили про все на світі. Згадали, що в нас завтра маса семінарів і їх потрібно робити. Поговорили ще. Знову попили чаю. Ще трішки поговорили. Подруга пішла.
21:00 – час готуватися до уроків. Відкрила ноутбук. Вирішила переглянути повідомлення.
23:00 – завершила перечитувати повідомлення. Почала готуватися до семінарів. Хтось постукав у двері. Пішла, відчинила. То була староста крила, перевіряла, чи ми тут не п’ємо, бо з поверху хтось перебрав і його забрала швидка. Сказала старості, що єдине, що в нас є випити – вода з чайника. Попрощалась.
Роблю семінар, засинаю. Нарешті закінчила. Заглянула в розклад. Жахнулась, адже ще потрібно робити презентацію. Важкий вибір: скачати чи не скачати? Почала робити сама, на половині вирішила все-таки скачати.
00:00 – надумала попити чаю.
01:00 – попила чаю.
01:20 – вирішила лягти спати. Почула дивний грюкіт у стіну. Сусіди напились. Почала кричати. Почали грюкати голосніше. Прийшли сусіди навпроти, вирішила придумати з ними план зі знищення сусідів через стіну. Думали. Думали.
02:00 – поки думали, ті заснули й перестали грюкати. Ура. Перемога. Вирішили всі разом відсвяткувати це за чашкою чаю. Від щастя почали співати. Мимоволі помстилися сусідам через стіну.
03:00 – виштовхала з кімнати сусідів навпроти.
Розстелила ліжко, замислилася: може, вже й не потрібно лягати спати, скоро ранок. Тьфу, краще посплю.
03:20 – замислилась про сенс життя, засмічений світ, жорстоких людей, лінь і тому подібне. Перехотіла спати.
Заснула під ранок.
6.40 – будильник верещить, як скажений.

 

До Дня Голодомору

Не маємо права забути!
«О, Господи! Твої всі небеса,
І вся земля, і ми, і світ, і душі.
Але пітьмою вкрилася земля,
Яка ніяк з країв наших не рушить.
Ти бачиш світ й народ наш повсякчас.
Підносимо аж до небес благання:
Священий хліб з молитви «Отче наш»
Забрали… Якимсь дивним покаранням..»
20.11. 2017 року в гуртожитку Яготинського ЦПТО проведений мітинг - реквієм "Україна пам'ятає - світ визнає". Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття присвячені ці хвилини.
304 кімната підготувала змістовну доповідь присвячену пам’ятним подіям. Учні згадали події голодомору,найбільше підлітків вразили архівні матеріали того часу, які ніколи раніше не оприлюднювались.
Вихователі гуртожитку зробили підсумок цим подіям.
Цей захід став поминальним актом та тестом покаяння й перестороги, як данина пам'яті жертвам голодомору.
Голодомор приніс не лише страждання і смерть,він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста память про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого...
Ми пам’ятаємо…
«Де б ти не був – вшануй!»
Всі небайдужі можуть запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи про мільйони марно загублених життів наших співвітчизників.

 

День боротьби зі СНІДом

1 грудня увесь світ відзначав день боротьби зі СНІДом.
За цей час синдром набутого імунного дефіциту перейшов від невідомої хвороби до світової кризи і забрав більше 30 мільйонів життів. Незважаючи на прогрес, СНІД продовжує вбивати щорічно людей у світі.

03.12 в гуртожитку ЦПТО було проведено урок – застереження «Добровільно чи примусово »
Метою виховної роботи було висвітлення проблеми СНІДу серед молоді, шляхи поширення хвороби. Учні із задоволенням і інтересом прослухали інформацію про способи зараження та профілактичні дії.Виховний захід пройшов у добрій, теплій атмосфері. Захід був повчальним, різноманітним за формою та поданням матеріалу. Ніхто з присутніх не залишився байдужим до цієї болючої теми.
СНІД – це біда не однієї людини. Не однієї нації, не однієї країни. СНІД представляє загрозу для всіх.
ВІЛ та СНІД… Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо і просто від дорослих. Але, на жаль, більшість не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда. СНІД – одна з найголовніших проблем, з якою людство зіткнулося у ХХ столітті і увійшло у ХХІ ст..

Кожен з нас вважає, що проблема СНІДу деінде, але не поруч. Наведені дані щодо захворюваності та динаміки поширення ВІЛ/СНІД в Україні , особливо серед молоді, переконливо свідчать, що «чума ХХІ століття» вже на порозі нашого населеного пункту та нашої домівки. Тому бережіть себе, бережіть своє здоров'я! Все у Ваших руках!